Оля Савчак (@olga_savchak) — 📍 Lviv, Ukraine
• маю донечку
• пишу про сім'ю
• фіксую спогади
• публікую свою творчість
• книголюб
• малюю, коли є настрій
#савчак_навігація 
Сонечко лоскоче солоденькі п'ятки 👣
.
#єва_степанівна
Сонечко лоскоче солоденькі п'ятки 👣 . #єва_степанівна...more
18.02.2019 12:06:52
Якось тільки зараз, більш ніж через 3 тижні після появи Єви на світ, в мене потр
Якось тільки зараз, більш ніж через 3 тижні після появи Єви на світ, в мене потроху знаходяться якісь слова, щоб описати всю прекрасність тих моментів, які ми зараз переживаємо. . Здається, ще зовсім недавно ми тільки дізналися, що станемо батьками. Я з перших днів ходила повз дзеркало і видивлялася, коли ж почне рости животик. Його толком не було видно досить довго, і мене це засмучувало. (Хоча я зараз не розумію, чому). А коли він почав стрімко рости, я молилася, щоб все пошвидше і благополучно закінчилося, бо вже несила було терпіти всі «принади» останніх днів вагітності. . І ось тепер людинка, яка ховалась від очей під моїм серцем дев'ять місяців, солодко спить у мене на руках. Вона нарешті тут, я можу її бачити, я можу до неї торкатися. Фотоапарат завжди лежить десь поруч напоготові, бо я просто зобов'язана фіксувати всі ці безцінні моменти. . Я так багато і так жадно дивлюся на неї, що аж боюся вректи. Ці сині оченята, маленькі ґудзички, зводять мене з розуму своєю красою, коли уважно розглядають все довкола. Маленький носик тихенько сопе уві сні, і це один з наймиліших звуків для моїх вух. Солодкі губки вже хочуть щось мені розповідати, але поки що виходить тільки «ааа» і «кхее». Я знову і знову цілую пухкі теплі щічки, милуюся донечкою і не вірю – це моя дитина, це наша дитина, наша кровинка. Не вірю, що пережила той найсильніший біль у житті кожної жінки, якого я так боялася. Але знаєте, ця маленька кнопочка того вартує. . Днями минув День Св. Валентина. І він був кардинально іншим. Ми нікуди не ходили, валентинок одне одному не дарували, лиш по колу слухали «Антитіла – Вірила», бо страшно сподобалась, дивились всі частини «Крок вперед» (хіп-хоп – то моя любов) і футбол (то любов Стьопи). А наша спільна любов, наша найкраща валентинка спала між нами на ліжку і кумедно сміялася уві сні – мабуть, снилися ангелики. . З часом, напевно, знайдуться новіші і ще тепліші слова, адже доня з кожним днем росте і міняється. А наразі хочеться віддавати ніжність і ласку без зайвих слів. . #савчак_материнство
16.02.2019 16:39:08
Advertisement
Найкраща валентинка ❤
.
#сімейка_савчак #єва_степанівна
Найкраща валентинка ❤ . #сімейка_савчак#єва_степанівна...more
14.02.2019 14:15:45
Сесілія Агерн «Співуча пташка», 2017
.
Я думала, що читати з немовлям на руках б
Сесілія Агерн «Співуча пташка», 2017 . Я думала, що читати з немовлям на руках буде важче. Помилялась. Єва їсть – мама читає. Єва спить – мама читає (якщо немає хатніх справ і маму теж не клонить спати). Я взагалі думала, що з дитиною буде у всьому важче. Але зараз все легко. Може тому, що доця ще не повзає і не бігає, а лежить собі в «гнізді», як сосисочка на тарілці 😁 . Перейдемо до книги. . Я вже давно знайома з творчістю Сесілії Агерн. І вона мені до душі! Подобаються історії, які вона розповідає, подобається її манера написання, проста, наповнена живими емоціями і хорошим почуттям гумору. Я не люблю «важких» книг про війну, філософію, жахи тощо. Я люблю отакі романтичні історії, які залишають по собі приємний післясмак. . Анотація до книги і близько не передає сюжету. У книзі він як мінімум удвічі цікавіший і розгорнутіший. . Це історія кохання незвичайної дівчини і звичайного хлопця. . Головна героїня Лора – унікальна, вона вміє відтворювати найрізноманітніші звуки, від поліцейської рації до стогону підстреленого зайця. Так вона виражає свої емоції та почуття, так вона живе. Все життя рідні її переховували. Частково це було для її ж блага, але коли всі родичі померли, вона залишилась сама. Вона не знала, куди їй податися. Десять років вона прожила в лісі на самоті, схована від всього світу. . Головний герой Соломон знайомиться з Лорою, приїхавши на похорон її батька. Він – звукорежисер, його команда знімала документальний фільм про покійного та його брата-близнюка. Ця зустріч перевертає його життя з ніг на голову. . Авторка детально описує персонажів і відносини між ними. Лора постає перед нами як невинний, не зіпсований міським життям ангел, а Соломон – справжній красень, в якого можна ненароком і закохатись, читаючи книгу. . Бо, дівчина Соломона і паралельно його колега, одного разу вирішує показати Лору світу, щоб підігріти таким чином інтерес до свого документального фільму. Вона відправляє дівчину на шоу талантів. Так, раніше нікому не відома дика пташка стає Лірохвостом, центром уваги буквально всього світу. Її життя кардинально міняється. . Продовження – в коментарі ⤵⤵⤵ . #савчак_книги
13.02.2019 20:02:14
Єва ❤
.
#єва_степанівна
11.02.2019 15:51:46
Вчора наша дівчинка стала громадянкою небес 💙
.
Дякуємо @lilija_weiss і @ruslanz
Вчора наша дівчинка стала громадянкою небес 💙 . Дякуємо @lilija_weiss і @ruslanzavada за те, що взяли на себе таку велику відповідальність бути хресними батьками нашої донечки. Також вдячні о. Любомиру Гладюку за мудрі настанови для всіх нас. Ми привели в світ нову людину і мусимо виховати її достойно! . ♥ 9.02.2019 ♥ . #сімейка_савчак#єва_степанівна
10.02.2019 07:21:50
Advertisement
Два перших дні і дві перші ночі в пологовому будинку змішалися, як фарби на палі
Два перших дні і дві перші ночі в пологовому будинку змішалися, як фарби на палітрі художника. Мене залишили сам на сам з моєю дитиною і треба було вчитися за нею доглядати. . Я боялась одягнути перший підгузник, щоб не зачепити пупок. Після першого сповивання дитина була схожа на капустину. – Яка в Вас велика дитина! – сказала медсестра, коли побачила її. – Вона маленька, просто я її так замотала, – ніяково відповіла я. Тоді ця світловолоса жіночка мило посміхнулась і показала мені, як правильно все це робити. . Третього дня я чекала понад усе. Нам сказали, що нас можуть виписувати, залишилось лише кілька нюансів. . З самого ранку ми з сусідкою по палаті пішли на УЗД. Повільною ходою пінгвіна ми дістались з четвертого на другий поверх. Обстеження показало, що все добре, і ми повернулися назад. . Тільки піднявшись на свій четвертий поверх і повернувши голову вправо, я помітила кімнатку-капличку. Я здогадувалась, що там щось таке є, хоча б маленький образок. Бо згадала, як мене, напівпритомну, везли з родзалу в палату повз цю кімнатку і я краєм ока помітила, як чоловік перехрестився. Але я не пам'ятаю, чи перехрестилась я. . – Зайдемо? – спитала сусідка, ніби зняла мої слова з язика. Я кивнула і ми зайшли. . Капличка була невелика, але простора. Святі дивилися на нас з образів, тихо лунала колядка. Я чула, як за нашими спинами по коридору ходили пацієнтки і лікарі. . Але ми почали молитися і зайві звуки розчинилися в просторі. Я відчула, як моє горло почало здавлювати з першого ж слова. Було таке дивне відчуття... На середині я вже не могла стриматись і важкі сльози покотилися додолу по щоках, капаючи на лікарняний халат. Тоді я почула тихі схлипування своєї сусідки. І все стало зрозуміло. . То була перша усвідомлена щира материнська молитва. Моя і її. . Важко уявити, скільки таких молитов чула ця невелика, але простора капличка. Це настільки потужний спогад в моїй пам'яті з пологового будинку (нарівні з самими пологами), що я просто зобов'язана його записати. . По обіді нас таки виписали. Відкрилась нова сторінка під назвою «Материнство» та «Батьківство». Але це вже зовсім інша історія. . #охякзгадаюсобі#савчак_материнство
04.02.2019 17:08:05
Вже 10 днів ми звикаємо до нашої крихітки, а вона звикає до нас. Дні перемішалис
Вже 10 днів ми звикаємо до нашої крихітки, а вона звикає до нас. Дні перемішались з ночами. Я навчилась ходити тихо, як кіт, робити домашні справи однією рукою, а слух мій став разів у 10 гострішим. . Раніше я недостатньо цінувала свій вільний час і не дуже вміла його розподіляти. А зараз, виявляється, можна стільки всього встигнути, поки дитина спить! . Якось ми з чоловіком сиділи на кухні, я тримала донечку на руках, ми милувалися нею і роздумували, якою ж вона виросте. . – Яка вона ще крихітна! А колись буде тягати в мене косметику, треба буде її пильнувати, бо кавалєри будуть ходити під вікнами, проводжати до під'їзду, – усміхаюсь. – Знаючи тебе, ти з нею і з її кавалєрами ще будеш каву на кухні пити, – сміється чоловік. . Що ж, поживемо – побачимо 😊 Звичайно, хотілось би бути близькою подругою для своєї дочки. Тепер в нас попереду багато років для того, щоб будувати щасливі стосунки. А за чоловіка я взагалі не переживаю, малеча – його копія, татова доця, вони спільну мову знайдуть дуже швидко ✨
02.02.2019 10:33:59
колискова

ніч прийшла у гості тихо й непомітно,
зорі в чистім небі посміхаються
колискова ніч прийшла у гості тихо й непомітно, зорі в чистім небі посміхаються привітно. ходить сон під вікнами, проситься додому, співати буде пісню дитяткові малому. вийшов місяць сивий зорі рахувати, а одна та й впала біля моєї хати. лишися, зірко ясна, у цих земних краях, дитяткові моєму освіти життєвий шлях. я тебе, дитя, гойдатиму, мов човен теплі хвилі, і ніжно цілуватиму щічки твої милі. хай промені спускаються на сонні твої вії, хай сум весь розганяють вітри степовії. нехай тобі зозуля накує багато літ, я сво́їми грудьми тебе прикрию від всіх бід. тобі, дитино мо́я, я і небо прихилю, в тобі - вся моя сила, бо я так тебе люблю! . 2018 . #ольгасавчак_творчість
30.01.2019 17:39:59
Той перший дотик до її крихітного тіла затьмарив всі мої страждання. Я не плакал
Той перший дотик до її крихітного тіла затьмарив всі мої страждання. Я не плакала, коли побачила доню вперше. Мої сльози не дали б роздивитися її і насолодитися моментом. Я тільки дякувала Богу, що з нею все добре. . Плакала я вже вдома. Від усвідомлення, що тепер я – мама. Від зворушливого сюрпризу від чоловіка. Від сотень привітань від родичів та друзів. Дякуємо всім! . ♥ 26.01.2019 ♥ . #сімейка_савчак#єва_степанівна
28.01.2019 16:22:52
Advertisement
10 моментів вагітності, які я ніколи не забуду ✨
.
❤ Заповітні слова лікаря "Ви
10 моментів вагітності, які я ніколи не забуду ✨ . ❤ Заповітні слова лікаря "Ви вагітні!" ❤ Перший ультразвук. Цей стук маленького серденька залишився в пам'яті назавжди ❤ Токсикоз. Сильний токсикоз. Але я готова потерпіти це ще як мінімум раз ❤ Моменти, коли ми розповіли близьким, що чекаємо малюка. Така радість, стільки теплих слів! ❤ Відчуття животика, який росте, і перші поштовхи ❤ Гикавка. Те, що дитина може гикати всередині мене, - це так дивно і дивовижно ❤ Перші перейми Брекстона-Хікса. Вже? Ні, ще скоро ❤ Момент, коли точно ВЖЕ. Тривога і чекання ❤ Присутність на пологах чоловіка і мами. Їхня підтримка дуже мені допомогла ❤ Моя крихітка у мене на грудях. Яка ж вона красуня! Як ми її чекали! . #савчак_вагітність
27.01.2019 07:45:46
Наш скарб ❤
.
✨ 23.01.2019
✨ 22:47
✨ 51 см
✨ 3100 г
.
#єва_степанівна
Наш скарб ❤ . ✨ 23.01.2019 ✨ 22:47 ✨ 51 см ✨ 3100 г . #єва_степанівна...more
25.01.2019 15:42:23
Христос Хрещається!
.
Сьогодні, при святі, захотілось записати вірш-звернення у
Христос Хрещається! . Сьогодні, при святі, захотілось записати вірш-звернення у майбутнє, до своєї донечки. Прочитати його вдалось не зразу, адже це настільки сокровенне для мене, що постійно на очі наверталися сльози. . За кілька днів ми нарешті побачимось, а через багато років зможемо переглянути ці записи, наповнені безмежною любов'ю ❤ . Посилання на IGTV: https://www.instagram.com/tv/Bs0XEv7g1Sm/?utm_source=ig_share_sheet&igshid=u37pmcepqmt2 . Посилання на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=5TtEICqeWok . Буду вдячна за вподобання, поширення та відгуки! . #савчак_вагітність#ольгасавчак_творчість
19.01.2019 13:54:22
Таіс Золотковська «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки», 2018 р.
.
В ідеальному
Таіс Золотковська «Пиши. Легкий шлях від ідеї до книжки», 2018 р. . В ідеальному світі літературної творчості письменник строчить книгу за книгою, як тільки у нього з'являються ідеї. В реальності все не зовсім так. Яким би талановитим і наполегливим не був митець, не буває такого, що він не переживає відсутність натхнення, прокрастинацію, страх невдачі, не чує голосу свого внутрішнього критика, а різноманітні відволікаючі чинники зрештою не дають можливості перенести всі ідеї з голови на папір чи в електронний документ. . Книга «Пиши» стане справжньою знахідкою для тих, хто хоч раз брався за писанину (починаючи з посту в Instagram і закінчуючи романом) і стикнувся з такими проблемами. Я – стикнулася. Мене ніби закрили в тісному приміщенні без вікон, а ця книга стала ключем до дверей. І я нарешті вийшла з тої кімнати і вдихнула свіжого повітря на повні груди. . ПЛЮСИ КНИГИ: ✔ Немає «водички»; ✔ Теорія + практика. Читаєш і розумієш, що все насправді легше, ніж здається. Завдання значно розширюють фантазію і кругозір; ✔ Поради перегукуються з власним досвідом письменниці; ✔ Сторінки приправлені здоровим гумором; ✔ Оформлення та ілюстрації – любов! Вони ніби написані олівцем від руки. І, схоже, у нас з Таіс однакові почерки; ✔ Зручна закладка; ✔ Авторка розповідає про особливості самвидаву і співпраці з видавництвами; ✔ Легко читається. Відчувається, що письменниця ділиться своїми знаннями щиро. . МІНУСИ КНИГИ: ✖ Занадто швидко закінчилася 😊 . Особливо запам'яталися проведені паралелі між творчістю і рибалкою, між змістовністю книг і вишнями. . Всі пусті поля книжки заповнені моїми замітками і списками. Хотіла спочатку вести конспект, але тоді мені треба переписати майже всю книжку. . А щоб прочитана інформація так і не залишилась просто прочитаною, тепер треба практикуватися. І байдуже, чи ці твори побачать світ, чи так і залишаться в шухляді. Просто я не можу не писати. . Оцінка: 5/5 . #савчак_книги
18.01.2019 10:37:02
Advertisement
Деякі звичні думки важко викорінити з голови, коли вони стають вже не актуальним
Деякі звичні думки важко викорінити з голови, коли вони стають вже не актуальними. . Так мимоволі склалось, що всі мої покупки завжди повинні були оцінити мама і бабуся. Звичайно, наші смаки надзвичайно рідко співпадали і мої рідні жіночки висловлювали більше здивування від сучасної моди, ніж схвалення. Але я все одно спішила додому, щоб показати їм все. Байдуже, чи мені було 15, чи 20, чи 25. Нічого не змінюється і досі. . Цього тижня ми з чоловіком нарешті купили колиску і візочок. І от їдемо ми з цим добром у таксі, задоволені покупкою. Я гостро відчуваю кожну яму під колесами і моє обличчя час від часу кривиться від болю. Чоловік мовчки тримає за руку і мені трохи спокійніше. Думаю: «От би пошвидше вже приїхати до батьків, показати нашу обновку! Мамі точно сподобається. А бабці напевно не дуже, як завжди...» . І кусаю себе за язик. . Днями минає 40 днів, як бабусі з нами вже нема. А я ще досі думаю про неї в теперішньому часі. І ніби вже змирилася з цим всім, а підсвідомість викинула отаке. . Я потім довго думала про те, про що подумала перед тим, в таксі. Цікаво, чи дивиться бабуся на нас з хмаринки, чи бачить наші клопоти і переживання? Чи спостерігатиме звідти за своєю правнучкою і охоронятиме її? Чи молиться вона там за нас? Бо ми тут за неї молимось. . Так хочеться, щоб вона мені приснилась. Бо все-таки цікаво – чи сподобався їй наш візочок? . #савчак_вагітність#роздумипротеіпросе
16.01.2019 20:58:05
«Не можу наважитись»
.
Жінкам часто легше знайти мільйон і одну причину, щоб ще
«Не можу наважитись» . Жінкам часто легше знайти мільйон і одну причину, щоб ще трошки відтермінувати своє материнство. В хід йдуть найрізноманітніші відмазки типу «спочатку купимо квартиру», «спочатку купимо машину», «спочатку побудую кар'єру», «поживемо ще для себе» тощо. На перше місце стають матеріальні цінності. Але чи правильно це? . Впевнена, що тут думки розійдуться, бо є маса нюансів. З одного боку, добре було б привести дитину на світ, який вже забезпечений усім необхідним. Але з іншого боку, всі гроші також не заробиш. Якщо все життя чекати ідеального моменту, він все одно ніколи не настане. Завжди буде бажання прагнути до чогось ще кращого. А материнство так і буде лише в планах. . Найважче – зізнатися у першу чергу собі, що насправді просто не можеш наважитись. . Ті, хто вже пройшов всі жахи вагітності, люблять трохи пострашити тих, кого це ще чекає. Це дуже і дуже неправильно! Мене свого часу також так налякали. Але я змогла відкинути всі страхи і наважитись. І тільки тепер розумію, що нічого страшного тут немає. Так, є нюанси, часом неприємні, але ж у «невагітному» житті також не буває все гладко. . Коли я дізналась, що всередині мене б'ється ще одне серденько, у нас з чоловіком ще не було майже нічого. Мені не соромно про це говорити, бо я пишаюся тим, що за кілька місяців ми здобули більшість з того, що нам треба було. Просто в нас з'явився надзвичайно потужний стимул, наш крихітний мотиватор. . Я ще не можу говорити про материнство (хоча здогадуюсь, що буде весело 😀), але стараюсь хоча б тут показати світлинами і текстами, що вагітність може бути прекрасною попри всі труднощі. Головне – правильно себе налаштувати. . Що думаєте з цього приводу? . #савчак_вагітність#роздумипротеіпросе
13.01.2019 13:30:27
Третій триместр #савчак_вагітність
.
Зараз чоловік лагідно називає мене «пузатік
Третій триместр #савчак_вагітність . Зараз чоловік лагідно називає мене «пузатік» ❤ Час біжить так швидко, що я вже рахую не тижні, а дні. Сьогодні почався 37-ий тиждень і це вважається повністю доношеною вагітністю. . Якщо коротко про самопочуття, то це ще те випробування. Внаслідок зміщення внутрішніх органів виникає купа незручностей. . Я, та, що споконвіку була змерзлючкою, відкриваю вікна в мороз, бо мені бракує повітря. А чоловік, той, що ніколи не змерзає, бігає по хаті і закриває їх за мною, бо його трусить від холоду. . В організм потрапляє хоч трошки нездорової їжі, особливо на ніч, – і все, шлунок дає збій, печія вже тут як тут і бувало, що мені доводилося спати сидячи, бо нічого не допомагало. . Ще наприкінці другого триместру я доволі легко проходила від дому до батьків 3 км в одну сторону, а потім назад. А зараз... Звичайний похід в поліклініку чи в магазин за кілька метрів від хати вимагає неабиякої витривалості. Ще б пак! Мій пупсик вже важкенький і тягне живіт додолу. Звідси постійний біль у спині, а на верхній частині ніг іноді відчувається щось типу кріпатури. . Емоційність через будь-яку дрібницю трохи зменшилась, проте збільшилась паніка. На кожну думку про пологи мій організм реагує, як у тій старій пісні: «Мое сердце остановилось, мое сердце замерло». Нічого не можу з тим зробити, хто б як мене не заспокоював. . Я старалась читати хорошу літературу, слухати приємну музику, творити красу власноруч, думати про позитив і вживати максимум здорової їжі, щоб моя дівчинка засвоїла все тільки найкраще. Іноді щось не вдавалось, але надіюсь, що це суттєво не відобразиться на її житті. . Наступні дні будуть насичені останніми приготуваннями. Хочеться вже побачити свою донечку, обійняти і поцілувати. Цікаво, якою вона буде. Цікаво, якими станемо ми з чоловіком після її народження. . Незважаючи на те, що я зараз така кругла і неповоротка, і навіть на те, що в транспорті до мене все ще звертаються «дівчинко», коли поступаються місцем, – я відчуваю себе найкрасивішою жінкою в цілісінькому світі. Вагітність – це таки цікавий період, і дай Бог відчути все це ще не раз ❤
10.01.2019 15:49:13
Щасливого Різдва, друзі!
.
Максимально приділіть увагу своїй родині у ці святков
Щасливого Різдва, друзі! . Максимально приділіть увагу своїй родині у ці святкові дні, колядуйте від душі і тепло одягайтеся ❤ . Більше слів сьогодні точно зайві. . Христос ся рождає! . #савчак_малюнки
07.01.2019 12:44:05
Next
loading