13С (@anmari.seik)
“...Сонце світило яскраво, як ніколи. Весна мляво приходила до кам’яного міста.
“...Сонце світило яскраво, як ніколи. Весна мляво приходила до кам’яного міста. Вітерець розгулював туди-сюди, намагаючись завести свою серенаду для людей. На жаль, його ніхто не чув. Шум понеділкових клопіт був надто гучним, буквально перекрикував ту пісню. Мені завжди ставало сумно від байдужого ставлення людей до такого вишуканого співака, як вітер. Лишень на природі, глибоко у лісі, посеред малесенької галявинки з мохом, лежачи й впираючись носом у небо, можна сповна й поблажливо насолодитись філармонією наймогутнішої стихії. А тут, у місті… ох, людям далеко не до цього...”
19.02.2019 17:59:51
не соромся і впусти мене в свій дім
якщо хочеш, я сама там приберу...
не соромся і впусти мене в свій дім якщо хочеш, я сама там приберу......more
13.02.2019 18:55:42
Advertisement
ти сядеш на потяг львів-москва
не взявши жодної книжки
тебе там чекає чудове жит
ти сядеш на потяг львів-москва не взявши жодної книжки тебе там чекає чудове життя, не писатимеш більше записки. ти сядеш на потяг старе-нове забувши поезії збірник я знову писатиму щось криве даруючи тобі той примірник ти сядеш на потяг пробач-прощавай ми знову самі не свої розуміння нема, а тепер гадай кому присвятив ти вірші. 10.02.19 11:37
10.02.2019 09:37:44
антиутопія
~
прохолодний враннішній душ,
сіра футболка і кава.
діагноз людський
антиутопія ~ прохолодний враннішній душ, сіра футболка і кава. діагноз людський - нема душ, немає чи, може, не стало? а що, як сонця враз погасне світло? що буде, вірний друже мій? не буде більше літа, що так квітло, і зникне також бджіл великий рій. «так запалімо світло нашими серцями!»: волатимуть десятки мудреців. я тихо скажу: «станемо мрецями», для гри життя забракло в нас гравців. 01.02.19 13:05
04.02.2019 17:19:11
цей хлопець любив цигарки,
він сам, як старі сторінки,
гітара,
тютюн,
страшна йо
цей хлопець любив цигарки, він сам, як старі сторінки, гітара, тютюн, страшна його спальня, де ж взяти той бісовий сенс існування? на шиї тій шарф, між зубами цигарка, на все в цього хлопця знайдеться ремарка, розгульність чи страх вмерти так, безіменним? як відчути кохання не страшним, але теплим? 29.01.19 11:40
29.01.2019 15:05:16
жити, вмирати, кохати.
~
квіти,
троянди,
любов.

страх,
нéнависть,
кров.

хотіти
жити, вмирати, кохати. ~ квіти, троянди, любов. страх, нéнависть, кров. хотіти, робити, страждати. жити, вмирати, кохати. 29.01.19 11:46
29.01.2019 12:30:34
Advertisement
гуманітарій
~
числа і системи,
формули і правила,
все ж до душі поеми,
книг крил
гуманітарій ~ числа і системи, формули і правила, все ж до душі поеми, книг крила я розправила. подорож у просторі, де війни і любов. красу проблеми гострої, пізнай із різних мов! 28.01.19 12:07
29.01.2019 07:12:02
рози вже мертві
фіалки ридають
я тут, у лікарні
вони знають - вмираю

16.01.19
1
рози вже мертві фіалки ридають я тут, у лікарні вони знають - вмираю 16.01.19 16:57 переклад.
27.01.2019 14:58:58
між моїми зубами цигарка,
я ніколи не запалю її.
цю проблему покриє дешева ремар
між моїми зубами цигарка, я ніколи не запалю її. цю проблему покриє дешева ремарка, та в блокноті, все ж, нові вірші. 27.01.19 00:36
27.01.2019 13:32:12
«талант тут присутній»: казали ви всі.
люцифер з вельзевулом на одному плечі.
ри
«талант тут присутній»: казали ви всі. люцифер з вельзевулом на одному плечі. ритм серця шалений - передоз кофеїну, із себе зробила пусту героїню. 27.01.19 00:42
26.01.2019 23:25:53
Advertisement
вибач мене, подруго.
напевне, я підвела тебе.
так стало, що на душі холодно,
не
вибач мене, подруго. напевне, я підвела тебе. так стало, що на душі холодно, не обманути мені більш себе. вибач мене, подруго, що прислухалась до власного серця. на жаль, все більше не солодко, етюд акварелі вже стерся. вибач мене, знову! я не хотіла причиняти тобі біль! бачу, гортаючи переписку не нову - прогризла дірки гіркоти міль. 21.01.19 їй.
24.01.2019 22:16:28
ти - це книги і светри,
густе волосся, темні очі
і хочу їх пізнати з глибини
але
ти - це книги і светри, густе волосся, темні очі і хочу їх пізнати з глибини але, боюсь, не вистачить і ночі. ти філософія, якої не сягнути і мрії, що їх теж не досягти. ховаєшся, неначе неприступний, шукаєш, та не зможеш все ж знайти. на пальцях твоїх більше вже не перстні, порізи, хоч вони в твоїй душí і плачеш, знаєш, дуже по-імперськи, бо твої сльози з дна, із глибини. 24.01.19 12:19
24.01.2019 10:40:29
думка на думку - пішло щось не так,
багато кричали ми.
всі за своє, почався бард
думка на думку - пішло щось не так, багато кричали ми. всі за своє, почався бардак, прийшов до нас холод зими. думка на думку - Ернест чи Хаям? ти попрощатися встиг. сиджу, а в чашці імбирний чай, думок більш немає простих. 25.11.2018 23:08 пам‘ятаєш?
22.01.2019 13:33:20
тепер я часто сама.
телефон підозріло мовчить.
блукаю по місту одна,
навіть коли
тепер я часто сама. телефон підозріло мовчить. блукаю по місту одна, навіть коли воно спить. чому все сталося так? напевне, тут винна я, сама це зробила, відтак, неприємна мені пустота. і скажеш ти: “час лікує”. погоджусь, але не завжди притупить, але не загоє глибинні рани мої 21.01.19
22.01.2019 12:01:47
Advertisement
відчуй межу.
відчуй межу....more
19.01.2019 15:48:18
в твоїх кишенях завжди жіночі сигарети,
що, здається, ніколи не завершаться,
а н
в твоїх кишенях завжди жіночі сигарети, що, здається, ніколи не завершаться, а на твоїх очах сльози, які нікому не стерти, всі друзі пішли і більше не вернуться. я насправді ніколи тебе не знала, не знаю й навряд чи знатиму. ти - найособливіша з тих, кого я зустрічала більше такої, я в житті не матиму. у серці грають ноти густого смутку, бо, напевне, я не заслуговую тебе і твоя посмішка - вершина мого здобутку, жаль, бо ж ти так і не полюбиш мене. 13.01.19 14:30
19.01.2019 13:02:41
це мотивує не опускати руки. це мотивує надалі розвивати свій скілл і продовжува
це мотивує не опускати руки. це мотивує надалі розвивати свій скілл і продовжувати робити те, що любиш. це мотивує бути тим, ким справді хочеш бути Ти. дякую сонечку @pro100.pusto навіть якщо ми геть не знаємо одне одного :)
12.01.2019 20:50:28
вся рука в рваних ранах.
ти швидко пішов. раз, і не стало. 
мої губи роздерті, а
вся рука в рваних ранах. ти швидко пішов. раз, і не стало. мої губи роздерті, а думки повні сліз, а твій погляд холодний, ти дивишся скрізь. мені хотілося забути і стерти. все що сталося з нами, як акварель розтерти, мені хотілося вбитись, із землею зрівнятись, та назад не повернеш, так мало статись! я знову сяду за лептоп, відкрию ворд: таймс ню роман, чотирнадцять, це мій власний world. я напишу щось про тебе, як про давній сон. почуття уже не ті, живем не в унісон. я багато вибачалась, твій час настав! ти підливаєш сад ненависті, що проростав в тобі до мене, не знаю з якого дня. краще просто це забути, все дійшло до кінця. ~~~ повертаюсь до поезії. на жаль, не надто вдало.
09.01.2019 17:39:27
Next
loading